Жидачівському целюлозно-паперовому– 70!
У 1945 році Рада міністрів СРСР прийняла постанову про зведення у м. Жидачеві картонно-паперового комбінату. 7 серпня 1945 року виконавчий комітет Жидачівської районної ради депутатів трудящих своїм рішенням виділив майданчик під будівництво. Будівельні роботи розпочались у січні 1946 року зі спорудження під’їзної залізничної колії, невеликого цегельного заводу, кам’яного і гравійного кар’єру, пилорами, складів для прийому обладнання.
У жовтні 1951 року було введено в дію перший турбогенератор потужністю 20 мВт, а 17 жовтня з накату картоноробної машини зійшов перший картон. Цей день і є днем народження комбінату.
На будівництво приїхали кваліфіковані кадри з багатьох целюлозно-паперових підприємств тодішнього Радянського Союзу, багато з них назавжди залишилось у Жидачеві, а їхні діти, онуки працюють на комбінаті й нині.
Дирекцію комбінату очолив М. А. Лебедєв, а будівельно-монтажне управління № 39 – І. Я. Абрамов.
17 березня 1949 року відбувся урочистий мітинг, на якому було закладено камінь у фундамент головного корпусу картонної фабрики. Згідно з першим проектом планувалось встановити 24 папероробні машини. Але проект постійно змінювався, і, нарешті, зваживши на наявність сировинних ресурсів, вирішили встановити дві картоноробні й чотири папероробні машини.
У жовтні 1951 року було введено в дію перший турбогенератор потужністю 20 МВт, а 17 жовтня з накату картонноробної машини зійшов перший картон. Цей день і є днем народження комбінату.
У листопаді 1951 року став до ладу деревномасний завод, а на початку 1952 року – друга картоноробна машина. Згодом почалося будівництво паперової фабрики, де планувалось змонтувати чотири папероробні машини. До кінця 1957 року всі чотири папероробні агрегати працювали. Першими видами продукції комбінату були: бура деревна маса, картон коробковий та картон облицювальний. Згодом, після розширення виробництва, асортимент продукції, що виготовлялась, налічував біля 25 найменувань.
Після введення в експлуатацію паперової фабрики комбінат став у стрій діючих картонно-паперових підприємств Радянського Союзу і був одним з найпотужніших підприємств на той час не тільки в Україні, але й у Європі.
Разом з комбінатом будувалося місто. Було споруджено середню школу, дитячі садки.
Йшли роки, розбудова комбінату тривала: у 1960 році було здано в експлуатацію цех макулатурної маси, у 1964 – збудовано завод напівцелюлози, у 1970 – цех гофротари, у 1974 – цех горбкуватих прокладок, а в 1981 – паперову фабрику № 2.
Наприкінці 80‑х комбінат опинився у вкрай складній ситуації, у суспільстві заговорили про ринок, ринкові відносини. Незважаючи на труднощі, у березні 1992 року введено в дію новий макулатурний цех; у листопаді 1992 року на новій ПРМ отримано перший газетний папір; у грудні 1994 року запрацювала нова ПРМ на місці ПPМ № 3; у жовтні 1996 року став у стрій новий цех гофротари. Листопад 1996 року запам’ятався пуском у роботу нового турбогенератора потужністю 12 МВт; у вересні 1998 року здано в експлуатацію систему автоматичного управління технологічним процесом на ПPM № 5; у лютому 1999 року – нoвa картонноробна машина на місці ПРМ № 2; у жовтні 1999 року – поздовжньорізальний верстат на KPM № 5.
На кінець 1999 року, тобто на момент приватизації, комбінат мав ряд проблем у господарсько-фінансовій діяльності. Держава виставила на продаж контрольний пакет акцій, який був куплений ЗАТ «Київські відомості».
У 2001 р. Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат успішно вийшов із кризи. Було прийнято рішення зробити стратегічну перебудову організаційної структури управління підприємством – створено Торговий дім.
У 2001 р. одним із головних завдань стало придбання й монтаж папероробної машини для виробництва газетного та друкарського видів паперу. Це була визначна подія у паперовій галузі України. Тоді ж було створено шість представництв Торгового дому з продажу продукції комбінату в Києві, Дніпропетровську, Харкові, Одесі, Донецьку, Криму.
3 березня 2001‑го почали відпрацьовувати бюджетування комбінату. 2002 рік на комбінаті було оголошено роком якості. Відрахування підприємства складали 86% усього районного бюджету. Але 2002 рік видався чи не найважчим для підприємства у порівнянні з минулими роками (1999 та 2001). І причина цьому – різке зниження ціни на ринку газетного паперу у 2003 році.
2005‑й для Жидачівського целюлозно-паперового комбінату був насичений найрізноманітнішими подіями, ознаменований хорошою результативністю праці робітників і пам’ятними позитивними змінами.
У 2007‑му, незважаючи на об’єктивні економічні і політичні фактори, спеціалісти ПАТ «Жидачівський ЦПК» посилено працювали над вдосконаленням виробництва паперу та картону. Впродовж подальших кількох років на підприємстві проводилась модернізація обладнання, оновлювалась технологія виготовлення продукції.
Сьогодні, за словами виконавчого директора ПАТ «ЖЦПК» Дмитра Римашевського, підприємство працює стабільно, виплачено всю заборгованість по зарплаті. Продукція комбінату має збут як у межах України, так і за кордоном. Комбінат відправляє на експорт 35% продукції в такі країни як Польща, Латвія, Естонія, Білорусь, Угорщина, Румунія, Перу. В асортименті: папір для гофрування, картон, гофрокартон, готові ящики з картону, лита тара для упаковки яєць.
Нині тут працюють більше 500 людей. За минулий рік підприємство сплатило до бюджетів різних рівнів 32,1 млн грн.
Для підвищення енергоефективності підприємства, розповідає п. Римашевський, на комбінаті реалізовано ряд заходів із реконструкції системи паропостачання. Встановлення нових парових котлів дозволило досягнути зменшення негативного впливу викидів підприємства на оточуюче природне середовище, зниження собівартості пари для потреб виробництва продукції.
У рамках реалізації інноваційної політики товариства протягом 2019-20 років було проведено реконструкцію папероробної машини № 3, що дозволило розширити масоємність сировини. Якщо за існуючими технічними характеристиками на папероробній машині № 3 виготовляли асортимент продукції (папір/картон) масою 112–175 г/м2, то розширення масоємності сировини за рахунок виконання роботи з реконструкції ПРМ № 3 надало можливість: виготовляти низькограматурний та високограматурний (80–220 г/м2) асортимент гофросировини.
У< 2020 році ПАТ «ЖЦПК» пройшов оцінку ділової репутації і ввійшов до Міжнародного економічного рейтингу «Ліга кращих» та за результатами комплексного індексного аналізу отримав сертифікат «ПІДПРИЄМСТВО РОКУ УКРАЇНИ‑2020», який є національною відзнакою успіхів підприємства.
Товариство також було відзначено Міжнародною відзнакою – однією з головних складових кейсу ділової репутації – Міжнародний сертифікат-підтвердження звання «THE ENTERPRISE OF THE YEAR 2020».
Отримані сертифікати є гарантом бездоганної ділової репутації, платоспроможності підприємства, позиціонують компанію як престижного роботодавця, надають статус інвестиційно привабливого підприємства.
На запитання про подальші перспективи Дмитро Римашевський переконаний, що вони тісно пов’язані з основним видом діяльності підприємства, а основна мета розвитку полягає у підвищенні ефективності своєї діяльності, модернізації виробничих ділянок із метою покращення якості готової продукції. Для цього в планах придбати нову переробну лінію із 3–4 друкарськими секціями та ротаційною висічкою.
У подальшому товариство планує слідувати за тенденціями ринку, удосконалювати діючі виробничі та управлінські процеси, а також розвивати перспективні напрямки діяльності.
Дмитро Римашевський: «Ми зустрічаємо своє професійне свято в робочому режимі, працюємо. Ми на ринку, ми конкуруємо і продовжуємо розвиватись.
Відмінною особливістю та конкурентною перевагою підприємства є його трудовий колектив. Завдяки менеджменту, висококваліфікованим спеціалістам, досвіду та тісній співпраці з партнерами, персоналу комбінату вдається успішно освоювати нові технології виробництва продукції, якій притаманні якість, привабливість та доступність для споживача. Впевнений, що наше підприємство гідно святкуватиме і 80‑річчя, і сторічний ювілей…»
Автор статті Андрій Данилець
Газета «Наш час» від 15 жовтня 2021 р. (№ 39)